Отправлено: 15.07.14 07:32. Заголовок: Стихи и песни, посвящённые борьбе с фашизмом в УКРАИНЕ (продолжение)

Предлагаю выкладывать здесь стихи и песни, посвящённые героической борьбе против укрофашизма ...и фашизма вообще. И.... ВОЗРОЖДЕНИЮ ДУХОВНОЙ РОССИИ..
Сама это делать не умею...а собрать и сохранить всё в одной теме было бы здорово...

 Отправлено: 06.09.14 04:15. Заголовок: Я русский! Я устал! ..

Я русский! Я устал! Устал извиняться, устал нести ответственность, устал стыдиться, устал чувствовать позор! За что?.. За то, что из Азии пропал рабовладельческий строй? За то, что Латвия, Эстония, Литва катались как сыр в масле? За то, что, обороняя Порт-Артур, променяли 15 тысяч русских на 110 тысяч японцев? За то, что, обороняя Петропавловск-Камчатский в 1854 году, около 1000 ополченцев, потеряв 40 человек, отбили атаку трёхкратно превышающих сил, отправив в могилу или на койку 400 противников, и за то, что их командующий-англосакс застрелился? За то, что Кипр, Болгарию, Грецию освободили от турок? За то, что не дали уничтожить сербов? За то, что выполняя миротворческий долг, в Афганистане обменяли 15 тыс. на 200 тыс.? За то, что 90 десантников не дали прорваться 2500 боевиков через высоту 776? За то, что променяли 84 человека на 400? За то, что два батальона наёмников в Грозном не смогли уничтожить штурмовой отряд майкопской бригады? За то, что советская армия освободила Европу от фашизма? Может, мне извиниться за Баязет? За Брестскую крепость? За «атаку мертвецов»? За эсминец «Новик» или лидер «Ташкент»? А может, пред монголами — за то, что мы иго сбросили? Или за Александра Невского, за то, что европейских рыцарей на дно Чудского озера спустил? За то, что Анна Ярославна научила Европу пользоваться вилкой и мыться хотя бы раз в месяц, а не раз в полгода? А может, извиниться за девятую парашютно-десантную роту 345-го гвардейского отдельного парашютно-десантного полка, принявшую бой на высоте 3234 в Афганистане? За что я как русский должен здесь извиниться!?За то, что, несмотря ни на что, мы сохранили честь, гордость и человеколюбие? За то, что наши правители не дают нас опустить до уровня Сомали? За то, что мои прадеды выбили с Дальнего Востока японцев и американцев? Я понял!.. Я должен извиниться за то, что немытая, забитая и необразованная Россия дала миру Толстого, Герцена, Горького, Гоголя, Ломоносова, Чернышевского, Гагарина, Королёва, Циолковского, Крылова и пр.!Да. Я устал. Я русский, и я устал извиняться за то, что я русский. За то, что во мне течёт кровь тех, кто прибивал щит на врата Царьграда, тех, кто разрушил Римскую империю, кто освоил 1/6 земной суши, тех, кто спас Европу от татаро-монголов и фашистов, тех, кто проехал по улицам Парижа, тех, кто на кораблях спасал будущие США от Британии (да, да, и это тоже!). Можно много перечислять, но… У каждого государства есть страницы истории, которыми можно гордиться, но почему-то только Россия должна стесняться своей истории и посыпать голову пеплом! И перед кем? Перед Европой, которая уничтожила инков, ацтеков, майя, сжигала людей на кострах, вырезала пол-Африки, а остаток продала в рабство!Интересно, что должны мы сделать, чтобы наконец-то все, «униженные» нами, нас простили?Может, хватит нам писать о своей истории в извиняющемся и самоуничижительном тоне? Лично я устал извиняться! Пора научиться гордиться тем, кто ты есть! Я русский, и хочу, чтобы мои дети гордились той страной, в которой они родились!

 Отправлено: 06.09.14 17:10. Заголовок: http://www.youtube.c..

 Отправлено: 07.09.14 06:43. Заголовок: всем солдатам http..

Всем солдатам....
http://www.youtube.com/watch?v=ABdsXyNHSNk

 Отправлено: 07.09.14 07:03. Заголовок: http://www.youtube.c..

http://www.youtube.com/watch?v=z-xwGngoxNY
Родина моя..И. ТАЛЬКОВ.

 Отправлено: 07.09.14 10:01. Заголовок: Стих для вас, мужчин..

Стих для вас, мужчины форума, может вспомните, что..

Вспоминаю День Советской Армии
В семьдесят каком-то там году.
Помню, натираю пол в казарме я,
Отдаваясь ратному труду.

Помню, как сортир зубною щеткою
Там же драю, гордый сам собой.
Помню я «подъем!», команду четкую,
И команду властную — «отбой!».

Вспоминаю старшину Подлужного,
Пожилого, мудрого хохла.
Сколько же полезного и нужного
Мне родная армия дала!

Назубок устав готов цитировать,
Разбирать на части АКМ,
До сих пор могу себя обстирывать
И стеклом побреюсь без проблем.

Правда, нет былого молодечества,
И все уже круг моих подруг,
Только в День защитника Отечества
Как-то что-то шевельнется вдруг.

 Отправлено: 08.09.14 09:03. Заголовок: http://www.youtube.c..

 Отправлено: 08.09.14 11:44. Заголовок: Удачная на днях была..

Удачная на днях была охота,
Легко нашел я логово волков.
Волчицу дробью пристрелил я сходу
, Загрыз мой пес двоих ее щенков.

Я хвастался жене своей добычей,
Когда вдали раздался волчий вой,
И в этот раз - какой-то необычный.
Он был пропитан горем и тоской.

Наутро рано, хоть и сплю я крепко,
У дома грохот разбудил меня,
Я выскочил без куртки и без кепки...
Картина дикая глазам предстала: БЛЯ!!!...

У дома нашего стоял огромный волк.
Пес - на цепи, и цепь не доставала,
Да видимо, напасть бы он не смог..
А дочка с волком... весело играла...

Ничем не мог я в этот миг помочь,
Опасности она не сознавала
И в сердце билось: БОЖЕ....БОЖЕ!..ДОЧЬ!
А детка волка гладила, ласкала...

Мы встретились со зверем вдруг глазами.
"Глава семьи той",сразу понял я,
И прошептал замёрзшими губами:
"Не трогай дочь!.. Убей..убей меня!"

Глаза мои наполнились слезами,
А дочь, с вопросом: Папа, что с тобой?
Оставив волчий хвост, ко мне бежала...
Прижал ее к себе одной рукой....

А волк ушел, оставив нас в покое,
Ни сделав зла ни дочери, ни мне,
За боль его, за муку и за горе,
За смерть семьи - он отплатил вполне.

Молился я... Волк отомстил без крови.
Он показал, что зверь добрей людей.
Он передал мне чувство смертной боли...
ВИНУ ЗА ТО, что Я УБИЛ ДЕТЕЙ....

Автор: Александр Чацкий..
[взломанный сайт] . [взломанный сайт]

Моя - небольшая редакторская правка по размеру и рифме.....

 Отправлено: 08.09.14 19:19. Заголовок: http://cs622417.vk.m..

 Отправлено: 08.09.14 22:00. Заголовок: Одуванчик выкладывае..

Одуванчик выкладывает:

цитата:

Сообщение: 940

ПОТРЯСАЮЩЕ!
СПАСИБО!
[взломанный сайт]
ДА ХРАНИТ ГОСПОДЬ ВОИНА ИГОРЯ, СВЕТЛОГО ЗАСТУПНИКА РУССКОГО НАРОДА!
[взломанный сайт] [взломанный сайт]

 Отправлено: 09.09.14 23:08. Заголовок: ОСТАП ВИШНЯ ЧУХРАЇНЦ..

ОСТАП ВИШНЯ
ЧУХРАЇНЦІ

(Спроба характеристики)

ПЕРЕДМОВА
"Чухраїнці", як ми знаємо, це дивацький нарід, що жив у чудернацькій країні "Чукрен".
Країна "Чукрен" була по той бік Атлантиди.
Назва - "чухраїнці" (і про це ми знаємо) - постала від того, що нарід той завжди чухався...
В цій моїй науковій праці ми спробуємо, за виконаними матеріалами, зазнайомити з характеристикою вищеназваного дивного народу.

РОЗДІЛ І
Країна "Чукрен", як про те свідчать матеріали, знайдені при розкопках гробниці чухраїнського царя Передери-матнюріохора, розлягалася на чималім просторіні від біблійської річки Сону до біблійської річки Дяну. Біля річки Дяну простягалося пасмо так званих Кирпатих гір. Це - на заході...
Південь країни "Чукрен" обмивало море з водою синього кольору. Синім те море зробилося дуже давно, ще тоді, коли найбільша в світі катаклізма - бог одділив океани від землі. Тоді те море хотіло зробитися океаном - надулося, посиніло, та так синім на ввесь свій вік і залишилося.
В синє море текла найулюбленіша чухраїнцями річка Дмитро. А на південному заході була велика річка Дсітро. Од цих річок і чухраїнці прибрали назв: Наддмитрянців і Наддсітрянців. Наддмитрянці - це ті, що жили над річкою Дмитром, а Наддсітрянці - над Дсітром.
Чухраїнців було чимало і щось понад тридцять мільйонів,- хоч здебільша вони й самі не знали, хто вони такі суть...
Як запитають було їх:
- Якої ви, лорди, нації?
Вони, почухавшись, одповідають:
- Та хто й зна?! Живемо в Шенгерієвці. Православні.
"Чукрен" була країна хліборобська. На ланах її на широких росли незнані тепер хліба: книші, паляниці, перепічки...
А найбільше чухраїнці любили на вгородах соняшники.
- Хороша,- казали вони,- рослина. Як зацвіте-зацвіте-зацвіте.
А потім як і схилить і стоїть перед тобою, як навколюшках... Так ніби він - ти, а ти - ніби пан. Уперто покірлива рослина. Хороша рослина.

РОЗДІЛ II
Мали чухраїнці цілих аж п'ять глибоко національних рис. Ці риси настільки були для них характерні, що, коли б котрийсь із них загубився в мільйоновій юрбі собі подібних істот, кожний, хто хоч недовго жив серед чухраїнців, вгадає:
- Це - чухраїнець.
І ніколи не помилиться...
Його (чухраїнця) постать, його рухи, вираз, сказать би, всього його корпуса - все це так і випирає оті п'ять голівних рис його симпатичної вдачі.
Риси ці, як на ту старовинну термінологію, звалися так:
1. Якби ж знаття?
2. Забув.
3. Спізнивсь.
4. Якось то воно буде!
5. Я так і знав.
Розглянемо поодинці всі ці п'ять характерних для чухраїнця рис.
Нагадаємо тільки, що розкопані матеріали сильно потерпіли од тисячолітньої давнини, а декотрі з них й понадривані так, ніби на цигарки, хоч матеріали ті ні на книжки з сільського господарства, ні на газети не подібні.
Одну з книжок, писану віршами, викопано разом із глечиком.
Академіки кажуть, що, очевидно, чухраїнці накривали глечики з молоком поезією: настільки в них була розвинена вже тоді культура.
Книжка дуже попсована, вся в сметані. Сметана та взялася струпом. Хімічний дослід того струпа виявив, що то - крейда. Як догадуються вчені, сметану ту було накрито книжкою біля якогось великого міста.
Отже, дуже тяжко працювати над тими матеріалами. Через те характеристика кожної національної чухраїнської риси може бути не зовсім повна.
Ми зарані просимо нам те дарувати. Не ми в тому винні, а тисячоліття.
Вивчати науково кожну окрему рису ми, за браком часу й місця, навряд чи зможемо. Доведеться обмежитись наведенням для кожної з них наочних прикладів: так, ми гадаємо, буде й швидше, й для широкого загалу зрозуміліше.
Якби ж знаття
Найхарактерніша для чухраїнців риса. Риса-мати. Без неї чухраїнець, а риса ця без чухраїнця - не риса.
Повстала ця риса в чухраїнців от з якого приводу. Вшивав один із них хату. Зліз аж до бовдура і посунувся. Сунеться й кричить:
- Жінко! Жінко! Соломи! Соломи! Соломи!..
Геп!
- Не треба...
Це, значить, кричав чухраїнець жінці, щоб вона, доки він гепне, соломи на те місце, де він гепне, підіслала. Не встигла жінка цього зробити. Тоді виходить: "Не треба".
І от після цього й укоренилася глибоко ця риса в чухраїнцеву вдачу. Як тільки яка притичина, зразу:
- Якби ж знаття, де впадеш,- соломки б підіслав.
Або:
- Якби знаття, що в кума пиття...
І так в кожнім випадку життя чухраїнського цивілізованого.
От будують чухраїнці яку-небудь будівлю громадську. Збудували. А вона взяла і упала. І зразу:
- Якби ж знаття, що вона впаде, ми б її не сюди, а туди будували.
Є серед матеріалів характерний запис, як попервах чухраїнці свою культуру будували. Узялися дуже ретельно... А потім за щось завелись, зразу за голоблі (була в них така зброя, на манір лицарських середньовічних списів) та як зчепились полемізувати... Полемізували-полемізували, аж дивляться - у всіх кров тече... Тоді повставали й стогнуть:
- Якби ж знаття, що один одному голови попровалюємо, не бились би.
Сильно тоді в них культура затрималася... Та й не дивно: з попроваленими головами не дуже культурне життя налагодиш...
Вирішили якось вони театр організувати. Запросили спеціальну людину. Бігали, говорили; обговорювали. Хвалилися, перехвалювалися. Підвела їх та людина: не організувала театра, а зовсім навпаки.
Тоді почухались.
- Якби ж знаття...
І почали знову.
І не було жоднісінького чухраїнця без отого знаменитого:
- Якби ж знаття...
Якось-то воно буде. Я так і знав.
З цією головною рисою тісно з'єднані четверта й п'ята риси в чухраїнців, а саме: "якось-то воно буде" та "я так і знав".
Коли чухраїнці було починають якусь роботу, хоч би в якій галузі їхнього життя та робота виникла, і коли хто-небудь чи збоку, чи, може, трохи прозорливіший зауважив:
- А чи так ви робите?
Чухраїнець обов'язково подумає трішки, почухається і не швидко прокаже:
- Таї Якось-то вже буде!
І починає робити...
Коли ж побачить, що наробив, аж пальці знати, тоді:
- Я так і знав!
- Що ви знали?
- Та що отак буде!
- Так навіщо ж ви робили?
- Якби ж знаття...
- Так ви ж кажете, що знали?
- Так я думав, що якось-то воно буде!
Один індійський мудрець, коли йому про це тоді розповідали, сказав:
- Дивне якесь perpetuum mobile.
Забув. Спізнивсь.
Друга риса - "забув" і третя - "спізнивсь" характерні так само риси для чухраїнців, але вони особливих пояснень, гадаємо, не потребують...
- Чому ви цього не зробили?
- І-і-і-ти! Забув! Дивись?!
Або:
- Чого ж ви не прийшли?
- Та засидівсь, глянув, дивлюсь - спізнивсь! Так я й той... облишив. Якось-то, сам собі подумав, воно буде.
Істинно дивний народ.

РОЗДІЛ III
Країну "Чукрен" залила стихія разом із Атлантидою. Один чухраїнський поет, грізної стихії перелякавшися, заліз на височенну вербу й чекав смерті. Коли вода вже заливала його притулок, він продекламував журно:
Ой, поля, ви, поля,
Мати рідна земля,
Скільки крові і сліз
По вас вітер розніс.
А в цей момент пропливав повз ту вербу атлантидянин і, захлинаючись уже, промовив:
- І все по-дурному!

ПІСЛЯМОВА
Читав я оці всі матеріали, дуже сумно хитаючи головою. Прочитавши, замислився і зітхнув важко, а з зітханням тим само по собі вилетіло:
- Нічого. Якось-то воно буде. Тьху!

 Отправлено: 10.09.14 08:56. Заголовок: http://www.youtube.c..

 Отправлено: 10.09.14 12:45. Заголовок: http://www.youtube.c..

 Отправлено: 10.09.14 22:37. Заголовок: http://www.youtube.c..

 Отправлено: 11.09.14 08:46. Заголовок: http://cs618220.vk.m..

 Отправлено: 11.09.14 15:18. Заголовок: http://www.youtube.c..

 Отправлено: 13.09.14 19:22. Заголовок: http://youtu.be/9bjp..

http://youtu.be/9bjpIDIKJm8
Очень хорошая песня...

 Отправлено: 13.09.14 19:28. Заголовок: http://youtu.be/LS4r..

http://youtu.be/LS4r5kYN-Jw
...и вторая...

 Отправлено: 13.09.14 19:36. Заголовок: и третья.. http://yo..

и третья..
http://youtu.be/IvTjKeCWj1E

 Отправлено: 13.09.14 20:12. Заголовок: Было? Стихи болгарс..

Было?

Стихи болгарского поэта Дончо Нанов Дончев (Болгария).

Не трогайте Россию, Господа!
Ей больно и без вашего укора.
Она по части самооговора
Себе не знала равных никогда.
Не трогайте Россию, господа!
Что нужно Вам, и сытым, и одетым,
От той страны, что, выручив полсвета,
Сегодня и печальна и бедна.
Припомните, как Вас она спасла
В годину разрушительных набегов.
И вот теперь не с вашего ли брега
Несется равнодушная хула?
Не трогайте Россию, господа!
Теперь Вы славословите правдивость,
Но слепо верить в Вашу справедливость –
Занятие, достойное шута
Россия не бывает неправа.
Уставшая то плакать, то молиться,
Она простит и вора, и блудницу,
Простит и Вас за глупые слова.
Она простит, а мне до склона дней –
Стыдиться Вас в смятении брезгливом
За то, что Русь по выкрикам визгливым
Узнает о Болгарии моей.
Не трогайте Россию, господа!
Ведь Вы её не знаете, невежды.
Великая терпеньем и надеждой,
Она – иному миру не чета!
Не трогайте Россию, и она
И в этот раз уверенно и гордо
Без лишних фраз решит свои кроссворды,
Пречистою от зла ограждена.
Да Вы её должны благодарить
Уже за то, что есть она на свете,
За то, что Вам и Вашим детям
Одну судьбу с её судьбой делить.
А коль помочь не можете – тогда
Изыдите, хотя бы не мешая.
Иначе – за себя не отвечаю.
Не трогайте Россию, господа!!!

 Отправлено: 14.09.14 23:01. Заголовок: Война на Донбассе не..

Война на Донбассе не оставляет равнодушными людей во всём мире, но особенно переживают жители России.

Поэты и музыканты, наблюдая за событиями на Донбассе, точнее наблюдая за геноцидом и войной на Донбассе, не могут сдержать эмоций и чувств.

Стихи и песни всегда поднимали и поднимают дух народа, дух солдат сражающихся за справедливость и свободу. А Донбасс сейчас сражается именно за свободу и справедливость, за свою Родину и своих родных.

В период Великой Отечественной войны в минуты отдыха всегда звучали песни. И сейчас на Донбассе люди слушают те песни, которые присылают им в качестве поддержки певцы, музыканты и поэты.

Один из авторов и исполнителей песен, которые всё чаще звучат на Донбассе, является Владимир Сухарев. Владимир написал несколько песен, которые пришлись по душе и стали популярными в Донецкой Народной Республике.

Его песни и музыка – это духовная пища для жителей Донбасса, как гуманитарная помощь от народа России.
http://www.youtube.com/watch?v=Q82wBmqJnmg
«И сдаются в плен укропы или в яме им лежать!» Родной Донбасс от хунты защищаем!